Благодійний концерт до Всесвітнього дня інвалідів в закладі

Добро і милосердя - два КРИЛА

Ліна Костенко. Вірш « Крила»

А й правда, крилатим ґрунту не треба.

Землі немає, то буде небо.

      Немає поля, то буде воля.

      Немає пари, то будуть хмари.

 В цьому, напевно, правда пташина...

А як же людина? А що ж людина?

       Живе на землі. Сама не літає.

      А крила має. А крила має!

 Вони, ті крила, не з пуху-пір’я,

А з правди, чесноти і довір’я.

      У кого - з вірності у коханні.

      У кого - з вічного поривання.

 У кого - з щирості до роботи.

У кого - з щедрості на турботи.

     У кого - з пісні, або з надії,

    Або з поезії, або з мрії.

 Людина нібито не літає...

А крила має.  А крила має!

Дерево добра

                                                 Дерево ДОБРА в закладі

Кожний клас нашого закладу підготував  побажання, наповнені добрими словами. Ці слова були написані на листях дерев, а потім дерево Добра забуяло різними кольорами та гарними словами.

День пам' яті жертв голодомору

Переможці олімпіад

Міжнаро́дний ко́нкурс знавці́в украї́нської мо́ви і́мені Петра́ Я́цика — конкурс, який має на меті утвердження державного статусу української мови, піднесення її престижу серед молоді, виховання поваги до культури й традицій українського народу. За останні роки кількість учасників конкурсу сягала 5 млн.  людей з-понад 20 країн світу.

17 листопада 2017 року  проходив Другий  (районний)  етап Конкурсу. 

Флешмоб до дня толерантності

16 листопада - Міжнародний день толерантності

З таким настроєм вчителі йдуть до школи.

З таким настроєм наші учні йдуть до школи!

Флешмоб

Притча 

Жив собі хлопець із жахливим характером. Якось батько дав йому мішок із цвяхами і сказав по одному забивати їх у паркан щоразу,  коли хлопець втратить терпіння і посвариться з кимсь. Першого дня  хлопець забив 37 цвяхів. Згодом  він навчився володіти собою,  і кількість забитих  цвяхів щодня зменшувалася. Хлопець зрозумів, що легше навчитися володіти  своїми емоціями, ніж забивати цвяхи.

  Нарешті настав день, коли він не забив  жодного цвяха . Тоді батько наказав синові витягати з паркана  по одному цвяху в той день, коли він не втратить самоконтролю і ні з ким не посвариться. Минали дні і згодом  син міг сказати батькові, що в паркані  не залишилося жодного цвяха. Батько підвів сина до огорожі та сказав: «Ти добре поводишся,  синку, але подивися, скільки дірок залишилося… Огорожа вже ніколи не буде такою, як колись…»

  Коли ви з кимсь  сваритеся й кажете йому щось неприємне,  ви залишаєте в ньому такі рани, як ці діри. І рани залишаються,  незважаючи на те, скільки разів потім ви попросите вибачення. Словесні рани заподіюють такий самий біль, як і фізичні.

   Друзі, якщо можете,  пробачте мені ті діри, що я,  можливо, залишила у вашій огорожі. І  якнайменше самі залишайте їх на своєму шляху.

Не  забиваймо цвяхи ворожості, нерозуміння й жорстокості в душі людей.

                                   Будьмо  толерантними, а отже,  розуміймо один одного!

Притча «Ангел»

          До одного чоловіка якось вночі прилетів ангел і розповів йому про великі  справи, які чекають його попереду: у нього буде можливість стати багатим, заслужити гідне становище у суспільстві і одружитися з прекрасною жінкою. Все своє життя чоловік чекав цього і помер одиноким та бідним. Коли він біля воріт раю побачив ангела, то сказав йому: «Ти мені багато наобіцяв, я чекав цього все життя…Але нічого не вийшло».
- Я не це тобі обіцяв, я обіцяв тобі можливості мати все, про що я говорив, але ти їх пропустив. 
Чоловік нічого не міг зрозуміти.
- Ти пам’ятаєш одного разу в тебе була ідея відкрити своє підприємство, але ти злякався невдачі і не став діяти. Через те ця можливість була віддана іншій людині,  яка і стала однією з найбагатших у країні.
- А ще пам’ятаєш був випадок, коли стався землетрус і багато людей загинуло. У тебе була можливість піти і допомогти людям, які вижили,  але ти злякався, що мародери заберуть твоє майно і залишився вдома.
Чоловік згадав про свій нікчемний вчинок і опустив голову.
- І ти пам’ятаєш прекрасну жінку, яка тобі подобалась. Вона не була схожа ні на одну з тих, кого ти бачив до чи після цього, але ти думав, що вона ніколи не захоче вийти за тебе заміж і пройшов повз неї.
 Чоловік знову погодився з ангелом і в очах  його стояли сльози.
- Так, вона стала б твоєю дружиною і у вас було б багато дітей, ви були б щасливі все життя.
    У кожного з нас кожен день є багато таких можливостей – серед них і можливість любити, але часто, як і ця людина з притчі, ми дозволяємо страху не дати нам їх використати.
       Ми не йдемо до інших боячись, що нас можуть відштовхнути; 
       ми не говоримо про свої почуття боячись, що над нами будуть сміятися; 
       ми не віддаємо себе повністю одній людині боячись, що можемо її втратити.
             Але у нас є одна перевага перед людиною з притчі.
 Ми ще живі…
                Кохайте і будьте коханими.
                                   Використовуйте всі можливості і беріться за нові.
 НА ЩАСТЯ, БАГАТО В НАШОМУ ЖИТТЯ ЗАЛЕЖИТЬ ВІД НАС І МИ МАЄМО СИЛИ ЗРОБИТИ І ДОСЯГТИ ВСЬОГО ЧОГО ЗАХОЧЕМО.